0darochka

Сегодня на завтрак к кофе раздавали тепленький нью йорк таймс. меня чуть-чуть попустило.

мертвий півень – то, без сумніву, найкраще, що трапилось з чєрчілєм, з часів п"ятниці так точно…і тільки ступила нога моя на підлогу чєрчілівську, як поступово ставало мені соромно якось за Харків…

І стою я у черзі до туалету, і стає мені якось соромно через те, що мені соромно …бо, блін, ніколи мені соромно за нього, Харків, не було, ані через мішу з гєною, ані через гопників, ані через рєчки-вонючки.. все одно, воно ж моє, рідне.. і любити його потрібно разом з гопніками та суцільними, курва, бандитами..а от зараз, коли на півнів(!) прийшло чоловік 35, соромно.

А потім думаю собі. Правда перед тим як подумати, сталася зі мною ще одна подія.. а відбулося то в черзі в туалет… гепнувся на мене якийсь п"яненький  дядечка, і не знаю, що б зі мною сталося (скоріш за все нічого, але тим не менш), якби не ВІН, що мужніми своїми руками відтягнув від мене отого п"яненького…тепер він для мене не просто Андрухович, а й рятівник-супергерой, хє-хє, який, виявляється, також людина, і також ходить пісяти.. але я щось відволіклась.. повернемося до моменту, де я думала… а то було коли я, вже щаслива та врятована паном Юрком, поверталася до сцени, і бачу що оті 35 по-перше, стрибають вволю під «чуєш, милу», а по-друге усі підспівують пісень..підспівують, бо знають! і мені капець як соромно стало, що мені було соромно.. бо що краще, натовп, що прийшов сюди тому тільки, що сюди «модно» ходити, чи тому що очікується «модна» туса, чи 35 людей, які, як і я,  4 роки на це чекали? Які усіх пісень знають,і  15 з яких, можливо, приїхали з Полтави, чи ще звідкісь, але ж  СПЕЦІАЛЬНО на півнів, і всім їм яким відверто пофіг, скільки їх тут є. адже у них побачення з мертвим півнем САМ НА САМ. А все інше - пофіг.

Та і Півні, дякуючи Богові, не Карпа, і не обмежилися, зважаючи на нашу кількість, годинкою, а грали для нас, як для стадіону. А найголовніше, що в вересні приїдуть знов.

Шановні Харків"яни, що слухають укр.рок, ви, звичайно приходьте у більшій кількості на мертвого півня у вересні. Але якщо не прийдете, в мене, з іншого боку, буде більше місця пострибати під сценою та більша ймовірність наштовхнутися в туалеті на Андруховича)...

Отож, тренінг з піару в молодіжці комуністів(навіть не в комуністів оновлених)... тренінг проводився українською мовою, і не було жодних реплік „ми нє понімаєм” – слухали і конспектували...а потім – це в мене взагалі у голові не вкладається!!!! – після закінчення тренінгу хтось включив „ленту за лентою”, і нічого, слухали, навіть в такт підтоптували.  Це що, виходить – терниста путь від комуніста до націоналіста після об”єднання з олігархами? Ой, намішали...

 До речі, на з”їздах БЮТу та НУНСу  у порядку денному навіть пункту „обговорення портфелів” не було – відповідно все, що потрібно вже обговорили і залишається лише затвердити. А знаєте, де все пройшло найбільш демократично? У комуністів!! Хтось встав і показав пальцем на свого 30-річного (!) „саратніка”, мовляв, його у 90му  у сумах під час гранітної бачили, пропоную портфеля позбавити! і неважливо, що  тоді йому 13 років було, проголосували, позбавили. Попахує, звичайно , сталінськими часами і доносами на сусідів, але ж сам факт! Обговорювали і голосували, а не затверджували „вже затверджених” пакетним голосуванням.

От така от у нас тенденція, виходить, комуністи і мову українську розуміють, і пісні націоналістичні знають, та і демократичним „більш правим” інколи носа утирають... Прогресують? Може-може, тільки чомусь, коли ПР з КПУ коаліцію створили і портфелі своїм молодіжкам пообіцяли, у  регіони попросили міністра молоді, а молоді комуністи – директора архіву...